… До реч, усе найкраще в мому житт так чи нак пов’язано з найрзномантншими вдтнками зеленого. Ясно-зелений, темно-зелений, салатовий, оливковий… Утм, з чого тут дивуватися, адже зелений, як вдомо, колр серця, доброти. Хтозна, може, саме тому для сво найновшо збрки вибраного ¶ван Малкович обрав саме ясно-зелений колр палтурки – щоби з не србним птахом проростало щонайщирше добро? Щоби добро було завжди поруч, у серц кожного з нас.
У свой мандрвц рядками заново «вибраного» ¶ван Малкович ретроспективно просту вд найостаннших, написаних, може, щойно перед укладанням книжки, вршв (х усього чотири, вони, сказати б, не могли не вдгукнутися на очевидне в сьогоденн), й аж до «юнацьких рукописв» кнця 70-х рр. Такий спосб укладання книги нагаду кнематографчний прийом – немовби режисер вдмоту плвку, щоби сягнути найбльш глибинних спогадв персонажа. Невипадково й «Все поруч» завершуться «фотоесем» – серю свтлин з коментарями ¶вана Малковича; на них – поет т, хто надихнув його на «фотографчну поезю», – рдн, близьк, друз, найдорожч спогади (так дорог, що заслуговують на окреме мсце чи не в кожнй книз «вибраного» автором). «Все поруч», – переконують слова, складен в акуратн римован або й неримован, одначе незмнно милозвучн й по-малковичвському спвуч рядки. Священне зовсм поряд, у звичайних, а часом зовсм буденних речах. ¶ навть янголв раптом можна впзнати в тих, кого бачиш ледь не щодня, – у батьках, як турбуються про хвору дитину, в дтях, яким доступна найщирша радсть, у ддусях бабусях, як вчать кожного з нас незамнних у житт речей. Може, саме тому чи не кожен, здавалося б, цлком простенький – скажете, дитячий? – врш Малковича якось непомтно для читача й, певне, самого поета ста мало не молитвою: «Господи, лта стебельце / всели до самтнх душ, / дай кожному звити кубельце, / не поруш…»? Направду, год вигадати бльш пдхожу назву для тих «вибраних» речей, що увйшли до найновшо збрки ¶вана Малковича, адже й Бог, як наш «особист» янголи (т, кого ми любимо хто любить нас ), як непомтно, одначе мцно, пдтримують нас за плече, – поруч.
Мо знайомство з ¶ваном Малковичем почалося одню «старосвтською баладою» з збрки «зимових вршв». Не певна, почула я вперше покладеною на музику, у виконанн славетного гурту «Плач ґрем», а чи виспвав – достоту вишептав – в аудитор один викладач укрансько лтератури, професор, який, поврте на слово, неперевершено чита поезю: «Крам свту уноч, / при Господнй при свч / хтось бреде соб самотньо / з янголом на плеч…», – починався врш. ¶ щоразу, як чула ц рядки, я мовчки стискала кулачки, вболваючи за того смливця, що так вдважно втриму на плеч свого маленького янгола. ¶з того часу ¶ван Малкович для мене – поет «зимових вршв», поет, який – не бльше не менше – пише про ангелв.
¶ван Малкович. Все поруч: Вибран врш, переклади, есе, нтерв’ю. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010. – 336 с.
¶з янголом на плеч
спираючись на багатотисячолтнй досвд укранського державотворення (Трипльська цивлзаця, Княжа Русь-Украна, Гетьманщина, вс без винятку укранськ нацональн змагання за незалежнсть) на основ...
виражаючи суверенну волю укрансько нац,
Основа: Громадяни Украни, що об дналися в Укранську громаду,
Мета: Укранська соборна незалежна самостйна Держава, що базуться на укранських цнностях, ма позитивну програму розвитку опираться на сильну укранську громаду.
ЗА Украну, ЗА волю, ЗА честь славу, ЗА народ!
ПРОГРАМА ПОЗИТИВНОГО РОЗВИТКУ УКРА·НИ
Брат зарзав брата через пульт, а потм сам повсився
У Криму позд на смерть збив батька з 4-рчним сином
Украна готова надати НАТО лтаки
В Одес заради викупу викрали громадянина РФ
Азаров - про звинувачення в расизм: Подивться на сво крани
Украна видала ¶зралю ватажка злочинного угруповання
шукай нформацю на лтфорум!
Лтературний форум
Комментариев нет:
Отправить комментарий